О журнале

Аннотация: (Українська) У статті розглянуті техніки музикотерапії, які є ефективними для корекції мовлення.

Аннотация: (Українська) У цій статті досліджуються джерела легітимності. Спільної зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу (ЄС). Висувається теза, що, оскільки ЄС вийшов за рамки міжурядової моделі в цій сфері, він вже не може спиратися лише на національні системи держав-членів для забезпечення легітимності. Виникає необхідність створення додаткового джерела легітимності, яке походить безпосередньо від самого ЄС. Піддаючи сумніву традиційний підхід до легітимності інститутів глобального управління, у статті висловлюється думка, що інституції ЄС можуть претендувати на перевагу над державами-членами лише за умови, що вони сприятимуть зміцненню нормативного статусу зовнішньої політики. Сам факт взаємовигідності спільних зусиль недостатній для повного обґрунтування легітимності політики, що реалізується ЄС у зовнішній сфері. На основі деліберативного погляду в роботі пропонується припущення про існування двох взаємодоповнюючих джерел легітимності ЄС на наднаціональному рівні. Водночас наголошується, що ці джерела здатні підвищувати зовнішню легітимність CFSP, але парадоксально можуть водночас обмежувати внутрішню легітимність зовнішньої політики Євросоюзу.

Аннотация: (Українська) У тезисах розглянуто символіку образу Жнеця в контексті сучасного українського живопису. Проаналізовано художні, міфологічні та психологічні інтерпретації цього персонажа, а також специфіку його візуального втілення у творчості сучасних митців. Особливу увагу приділено авторській трактовці образу Жнеця як багатофункціонального символу переходу, циклічності, очищення та внутрішньої трансформації.

Аннотация: (Українська) У статті досліджено сучасне авторське трактування готичної естетики на прикладі живописного циклу «Жнець і тіні світання». Проєкт інтерпретує готичні мотиви крізь призму особистого міфотворення, психологічних переживань та внутрішньої трансформації автора. Роботи об’єднані спільною драматургією, центром якої є образ Жнеця — символу переходу, очищення й циклічності буття. Проаналізовано композиційні та технічні особливості трьох ключових полотен («Рождение Жнеца», «Цикл жизни», «Начало пути героя») та останньої роботи, що дала назву серії — «Жнець і тіні світання». Визначено художні принципи автора та наукову новизну його підходу до готичної естетики.